Открытое письио председателю Высшего совета юстиции

 

 

Голові
Вищої ради юстиції
Ізовітовой Л. П.
___________________________
04050, м. Київ, вул. Артема, 89

Відкритий лист

Вельмишановниа Лідіє Павлівно !

 

До Вас звертається трудовий колектив Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом», яке є виробником передових зразків турбін для атомних, теплових і гідравлічних електростанцій.

Збереження стабільної обстановки в колективі, недопущення збоїв у виробничому процесі, виконання договірних зобов’язань та планових завдань, підтримання курсу на постійне підвищення матеріального рівня та покращення соціальних умов праці трудящих – є головними пріоритетами для кожного члена трудового колективу.

Однак, їх реалізації майже 2 (два) роки намагаються заважати рейдери в особі ТОВ «КУА «Сварог Ессет Менеджмент» та інших бізнес-структур, які обслуговують в Україні інтереси російського олігарха К. Грігорішина.

Зокрема, починаючи з квітня 2007 року і по сьогоднішній день ВАТ «Турбоатом» було втягнуте в 42 (сорок дві) судові справи за позовами антидержавно настроєних акціонерів, плани яких не втілювалися в життя завдяки одному – твердій послідовній позиції представників органів судової гілки влади.

У зв’язку з цим, дуже несподіваним стало ухвалення 17.02.2009 р. Верховним Судом України за однією із справ проти нашого підприємства (№ 16/213 – 07) постанови (далі – Постанова), якою він скасував всі рішення, винесені попередніми судовими інстанціями на користь ВАТ «Туробоатом», а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Що ж стало причиною винесення такого рішення і в чому полягала суть справи? 8.08.2007 р. відбулися загальні збори акціонерів ВАТ «Турбоатом», на яких серед інших питань було вирішене питання про обрання генерального директора.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, за надуманими підставами, де – які з акціонерів товариства (в тому числі ТОВ «КУА «Сварог Ессет Менеджмент») звернулися до суду з позовами про визнання недійсними рішень зборів акціонерів.

Однак, всі позивачі отримали судові відмови в задоволенні своїх вимог, що підтверджувало законність проведення 28.08.2007 р. загальних зборів акціонерів та законність прийнятих на них рішень.

Лише завдяки Верховному Суду України виключенням стала справа № 16/213– 07, позивачем в якій виступила Генеральна прокуратура України ніби – то в інтересах держави. В цій справі прокуратура позивалася до Фонду державного майна України та ВАТ «Турбоатом» і просила суд визнати недійсною довіреність представника держави на зборах акціонерів нашого підприємства та визнати недійсними прийняті ними рішення.

Слід відзначити, що до участі у вказаній справі в якості третьої особи було залучене ТОВ «КУА «Сварог Ессет Менеджмент». При цьому, згідно з матеріалами справи доводи Генеральної прокуратури України на підтвердження позовних вимог повністю співпадають з аргументами ТОВ «КУА «Сварог Ессет Менеджмент». Така узгодженість позицій мала місце, як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і під час перегляду її в апеляційному та касаційному порядках.

Юридичні наслідки прийнятого Верховним Судом України рішення полягають у тому, що позов Генеральної прокуратури буде заново розглядатися в суді першої інстанції, який повинен буде знову прийняти рішення по суті спору.

В той же час, грубе нехтування представниками вищої судової інстанції вимогами Господарського процесуального кодексу України може призвести до винесення судом першої інстанції завідомо неправосудного упередженого рішення по справі.

Зокрема, особлива стурбованість трудового колективу ВАТ «Турбоатом» викликана викладенням судовою палатою в господарських справах Верховного Суду України мотивувальної частини Постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 – 21 ГПК України постанова Верховного Суду України не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яку норму матеріального чи процесуального права повинно бути застосовано і яке рішення має бути ухвалено при новому розгляді справи.

В супереч цьому, Верховний Суд України в мотивувальній частині Постанови надав прямі вказівки про те, яким чином суду першої інстанції необхідно розглянути справу.

Свідченням тому є наступні цитати з тексту Постанови:
«…не можна погодитись з висновком судів нижчих інстанцій про те, що Фонд в силу закону мав достатній обсяг повноважень для видачі оспорюваної довіреності.»;
«…а тому довіреність … не відповідає вимогам закону.»;
«…Фонд … не мав повноважень на управління корпоративними правами держави у зазначеному товаристві, а Рикова Н.В. відповідно не мала повноважень представляти державу в особі Фонду та Концерну на проведених загальних зборах.»;
«…рішення загальних зборів ВАТ «Турбоатом», що відбулися 28 серпня 2007 року, приймалися за відсутності належно уповноваженого представника акціонера, що володіє більш ніж 75 % акцій товариства…».

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 111 – 21 ГПК України навряд чи суд першої інстанції зможе об’єктивно, неупереджено, покладаючись лише на своє внутрішнє переконання розглянути справу № 16/213 – 07, оскільки вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду України, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Натомість досить дивним є той факт, що поза увагою Верховного Суду України залишилося питання про відсутність порушень прав держави під час проведення 28.08.2007 р. загальних зборів акціонерів ВАТ «Турбоатом», що є беззаперечною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Генеральної прокуратури України.

В той же час, згідно з абз. 11 п. 3 Узагальнень судової практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про господарські товариства» у частині регулювання діяльності акціонерних товариств, затверджених постановою Президії Верховного суду України від 03.03.2004 р. № 15, при розгляді спорів про визнання недійсними рішень Загальних зборів та органів управління товариства суду слід встановлювати факт порушення у зв’язку з ухваленням спірного рішення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Слід зазначити, що при прийнятті Постанови, Верховний Суд України не врахував наявність в матеріалах справи протоколу контрольної групи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка здійснювала контроль за процедурою реєстрації акціонерів для участі у зборах 28.08.2007 р. і підтвердила присутність на них уповноваженого представника держави, а відтак і кворуму необхідного для проведення зборів.

Таким чином, на превеликий жаль, Постанова, стала зайвим приводом для розгортання чергової рейдерської атаки на підприємство, яка судячи з оперативності дій та кількості завідомо неправдивої й образливої інформації в ЗМІ почалася з інформаційної війни проти ВАТ «Турбоатом».

Зрозуміло, що наступними кроками рейдерів стане підняття нової хвилі спроб за будь – яку ціну, всупереч закону та здоровому глузду, підпорядкувати собі державне підприємство, від якого на сьогоднішній день залежить енергетична безпека України.

Відповідно до п.п. 5.3. «Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10.07.1998 р. кожна людина повинна мати можливість звернутися без особливих формальностей в незалежний орган зі скаргою з приводу судової помилки по конкретній справі. Такий орган повинен бути уповноважений, якщо в разі ретельного розслідування буде беззаперечно доведено, що суддя допустив недбалість, передати справу до дисциплінарного органу, або, у крайньому випадку, звернутися до уповноваженого на те, згідно Закону, органу з рекомендацією про передачу цієї справи за належністю.

Виходячи з вищенаведеного, звертаємося до Вас, Лідіє Павлівно, з проханням розглянути нашого листа та вжити відповідних заходів реагування, з метою недопущення винесення судами в подальшому завідомо неправосудних рішень, які сприятимуть здійсненню рейдерських дій у відношенні підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Додаток: копія постанови Верховного Суду України від 17.02.2009 р. по справі № 16/213 – 07.

За дорученням трудового колективу відкритий лист підписали:

Генеральний директор

  

___________ В.Г. Суботін

 

Почесний
генеральний директор,
Герой України

  

___________ А.О. Бугаєць
 

 

Голова профкому

  

__________ Г.О. Мошенський

Вернуться назад